07 вересня 2024 року на 90 році не стало видатного українського вченого у галузі міцності і пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства, академіка НАН України, професора, доктора фізико-математичних наук, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки України, Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики Національної академії наук України та генерального директора ННЦ ХФТІ НАН України у 2004-2016 роках Івана Матвійовича Неклюдова.

За фахом Іван Матвійович був фізиком-експериментатором, фахівцем у галузі міцності і пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства. Ним зроблено вагомий внесок у дослідження фізичних механізмів радіаційних явищ у матеріалах при їх опроміненні, у створення науково-технічних засад експресного прогнозування поведінки сталей і сплавів в активних зонах ядерних і майбутніх термоядерних реакторів з використанням математичного моделювання та прискорювачів заряджених частинок.

І. М. Неклюдов зробив великий внесок у зміцнення науково-технічної підтримки та визначення перспектив розвитку атомної енергетики країни. Ним багато зроблено для  науково-технічної підтримки атомної енергетики країни та визначення перспектив її розвитку. За ініціативи і активної участі І.М. Неклюдова були прийняті  важливі державні рішення на Вашингтонському саміті 2010 року щодо без’ядерного статусу України і спорудження нового безпечного джерела нейтронів з підкритичною збіркою.

І.М. Неклюдов є автором понад 1000 наукових робіт, 60 винаходів та патентів, 38 монографій і підручників, багатьох науково-технічних розробок і технологічних процесів зі створення нових конструкційних сталей і сплавів, композиційних матеріалів для атомної енергетики і спеціальної техніки. Він підготував 12 докторів і 31 кандидата наук.

Завдяки своїм високим людським якостям, винятковій працездатності, науково-організаційному дару та непересічному таланту видатний науковець  здобув великий авторитет і повагу в науковому середовищі.

Світла пам’ять про Івана Матвійовича назавжди залишиться у серцях його учнів, колег, друзів – усіх, хто перетинався з ним на життєвому шляху.